Словник української мови (1927)/заворот
| ◀ заворожити | Словник української мови З заворот |
заворотень ▶ |
|
За́воро́т, ту, м. 1) Залив. Александров. у. 2) Головокружение. Борз. у. 3) Поворот, колено, изгиб. На завороті річка глибока. НВолын. у. Рот без заворот. Ном. № 2849. 4) В за́вороті. По дороге. Заходила в Д. Хоть і не в завороті мені була, та дуже бажала я побачити своїх перших господарів. МВ. I. 22.