Словник української мови (1927)/завоїстий

by Борис Грінченко

◀ завозянин

Словник української мови Борис Грінченко З завоїстий

завойовник ▶

Київ: Горно, 1927

Завоїстий, а, е. Воинственный, задорный. Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить. Верхнеднепр. у. (Залюбовс.).