Словник української мови (1927)/завсідний

Матеріал з Вікіджерел

Завсі́дний, а, е. Всегдашний. Левиц. Правда, 1868. 448. Шух. I. 120. В значении обычный. Зрушили завсідній спокій життя. Мир. ХРВ. 256. Завсідні житечні турботи. Мир. ХРВ. 350.