Словник української мови (1927)/завтовш
| ◀ завсюди | Словник української мови З завтовш |
завтовшки ▶ |
|
Завто́вш, завто́вшки, нар. Толщиною. Ударив кулаком у стіну, — так стіна й провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата. Рудч. Ск. I. 104.