Словник української мови (1927)/завчасто
| ◀ завчасно | Словник української мови З завчасто |
завчасу ▶ |
|
Завча́сто, нар. Зачастую. Тепер завчасто доводиться чувати. О. 1862. III. 31.
| ◀ завчасно | Словник української мови Борис Грінченко З завчасто |
завчасу ▶ |
|
Словник української мови — З
завчасто
Борис Грінченко
1927
Завча́сто, нар. Зачастую. Тепер завчасто доводиться чувати. О. 1862. III. 31.