Словник української мови (1927)/завчатися
| ◀ завчати | Словник української мови З завчатися |
завше ▶ |
|
*Завча́тися, ча́юся, єшся, сов. в. завчи́тися, чуся, чишся, гл. 1) Приучаться, приучиться, привыкать, привыкнуть. Отак і завчаються змалку на людей брехати… Завчиться собака за возом бігати. Полт. у. Г. Йов. 2) — чого́. Учиться чему, подучиваться чему, упражняться в чем. Поводар сидить коло старця і завчається всіх його пісень. Як завчився, то вони вже ходять — співають удвох. Крим.