Словник української мови (1927)/завідомити
| ◀ завідомлення | Словник української мови З завідомити |
завідомляти ▶ |
|
Завідомля́ти, ля́ю, єш, сов. в. заві́домити, млю, миш, гл. 1) Заявлять, заявить. Мого хлопця можна приняти й тепер до школи, бо він завідомлений, дарма що прийому нема тепер. Черк. у. 2) Извещать, известить. *Сл. Желех.