Словник української мови (1927)/завізно
| ◀ завізник | Словник української мови З завізно |
завій ▶ |
|
Заві́зно, нар. 1) Много привоза зерна в мельницу. На нашому млині так завізно, що не поспішишся молоти. 2) Употребляется также и в значении много работы вообще. Їздили наші коні кувать, та кажуть, — завізно. Мнж. Прийшов пізно, аж завізно. Ном. № 1802. *3) Тесно. Оце, як в хаті завізно, винесім, жінко, верстать у хижу. Пир. у., Конон. Ум. Завізне́нько. Аф.