Словник української мови (1927)/завійна

by Борис Грінченко

◀ завійка

Словник української мови Борис Грінченко З завійна

завійниця ▶

Київ: Горно, 1927

Заві́йна, ни, ж. 1) Болезнь: сильная резь в животе. Перша каже: у небоги пристрітні уроки; друга плеще: їй завійна всунулася в боки. Мкр. Н. 4. 2) Мятель. Мнж. 180.