Словник української мови (1927)/завішальник
| ◀ завічно | Словник української мови З завішальник |
завішати ▶ |
|
Заві́шальник, ка, м. Повесившийся. Каменец. у.
| ◀ завічно | Словник української мови Борис Грінченко З завішальник |
завішати ▶ |
|
Словник української мови — З
завішальник
Борис Грінченко
1927
Заві́шальник, ка, м. Повесившийся. Каменец. у.