Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/завіщати

Матеріал з Вікіджерел

*I. Завіща́ти, а́ю, єш, гл. Завещать. Сл. Желех.

*II. Завіща́ти. См. Завісти́ти. Нік.