Словник української мови (1927)/загавкотіти
| ◀ загавкати | Словник української мови З загавкотіти |
загаворонитися ▶ |
|
Загавкоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. Залаять (о многих). Бісова собачня донюхалась і загавкотіла. Стор. М. Пр. 123.
| ◀ загавкати | Словник української мови Борис Грінченко З загавкотіти |
загаворонитися ▶ |
|
Словник української мови — З
загавкотіти
Борис Грінченко
1927
Загавкоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. Залаять (о многих). Бісова собачня донюхалась і загавкотіла. Стор. М. Пр. 123.