Словник української мови (1927)/загад
Зовнішній вигляд
◀ загагакати | Словник української мови З загад |
загадати ▶ |
|
За́гад, ду, м. 1) Затея. 2) Заказ. 3) Приказание, распоряжение. Загад діло справує. Ном. № 1082. Чи тобі загад був у поле йти? Черниг. г.