Словник української мови (1927)/загамувати
| ◀ загамування | Словник української мови З загамувати |
загамуватися ▶ |
|
Загамува́ти, му́ю, єш, гл. 1) Успокоить, укротить, обуздать, усмирить, придержать. *2) Замять (дело). Тільки через княгиню якось загамували — затерли діло. Крим. 3) Заморочить, забить голову. Старого так загамували у волості, що додому прийшов як не свій. Полт. у. Г. Йов.