Словник української мови (1927)/загарьований

by Борис Грінченко

◀ загарь

Словник української мови Борис Грінченко З загарьований

загасати ▶

Київ: Горно, 1927

*Загарьо́ваний, а, е. 1) Изнуренный, истощенный. Сами такі загорьовані, що аж страшно на їх дивитися, бо всі жнива вони викрепили за сухим хлібом. Крим. *2) Заработанный тяжелым трудом, тяжело доставшийся. Це моя копійка кревна, загарьована. Липов. у., с. Ситківці. Ефр.