Словник української мови (1927)/загасити
| ◀ загасати | Словник української мови З загасити |
загаснути ▶ |
|
Загаси́ти, шу́, сиш, гл. 1) Потушить, загасить. 2) Утратить. Де ти дів? Уже мабудь загасив? (яку там річ). Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
| ◀ загасати | Словник української мови Борис Грінченко З загасити |
загаснути ▶ |
|
Словник української мови — З
загасити
Борис Грінченко
1927
Загаси́ти, шу́, сиш, гл. 1) Потушить, загасить. 2) Утратить. Де ти дів? Уже мабудь загасив? (яку там річ). Екатер. у. Слов. Д. Эварн.