Словник української мови (1927)/загацелити
Зовнішній вигляд
◀ загателити | Словник української мови З загацелити |
загативода ▶ |
|
*Загацели́ти, лю́, ли́ш, гл. Брякнуть, стукнуть. Надбіг під наше вікно та як загацелить, то ми й посхоплювались. Сл. Яворн.