Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/загвинтити

Матеріал з Вікіджерел

Загвинти́ти, нчу́, ти́ш, гл. 1) = Заґвинти́ти. *2) Взлететь паря. Ой як це орел уздрів, одмаху в хмару загвинтив. Мнж.