Словник української мови (1927)/заглушати
| ◀ заглузувати | Словник української мови З заглушати |
заглушувати ▶ |
|
Заглуша́ти, ша́ю, єш, сов. в. заглуши́ти, шу́, шиш, гл. Заглушать, заглушить. Ой як же я затужила, ввесь сад заглушила. Мет. 257.
| ◀ заглузувати | Словник української мови Борис Грінченко З заглушати |
заглушувати ▶ |
|
Словник української мови — З
заглушати
Борис Грінченко
1927
Заглуша́ти, ша́ю, єш, сов. в. заглуши́ти, шу́, шиш, гл. Заглушать, заглушить. Ой як же я затужила, ввесь сад заглушила. Мет. 257.