Словник української мови (1927)/заглядіти
| ◀ заглядатися | Словник української мови З заглядіти |
заглянути ▶ |
|
Загле́діти и загля́діти, джу, диш, гл. Увидеть, завидеть. Як загледить да козаченька на морі. Мет. 101. Загледівши, що її доганяють, побіжить, як полетить на крилах. МВ. II. 45. Загледіла рибалочку, що хороший на вроду. Чуб. V. 560. Вареників не дали. Він і заглядів, що вони на полиці стоять. Мнж. 110.