Словник української мови (1927)/загніт

Матеріал з Вікіджерел

За́гніт́, ту, м. 1) Горящие угли, солома или щепки, употребляемые для того, чтобы хлеб загніти́вся (см.). Рубайте сосону здорову та беріте тріски на загніт, — щоб славний коровай був на ввесь світ. Грин. III. 473. *2) Подрумянивание хлебов в печке при помощи пламени. Сл. Желех. *3) = Загні́тиця. Сл. Желех.