Словник української мови (1927)/загодовувати
| ◀ загоді | Словник української мови З загодовувати |
загодя ▶ |
|
Загодо́вувати, вую, єш, сов. в. загодува́ти, ду́ю, єш, гл. 1) Начинать в первый раз что-либо есть. Як що уперве (того року) починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують отак: «нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова» (і тоді їдять). Грин. I. 253. 2) Начинать откармливать.