Словник української мови (1927)/загороджувати

by Борис Грінченко

◀ загорода

Словник української мови Борис Грінченко З загороджувати

загородище ▶

Київ: Горно, 1927

Загоро́джувати, джую, єш, сов. в. загороди́ти, джу́, диш, гл. Загораживать, загородить, огораживать, огородить. Рот не город — не загородиш. Ном. № 6990. На твій гнів не загорожений хлів. Ном. № 3480.