Словник української мови (1927)/загортати
| ◀ загорожувати | Словник української мови З загортати |
загортатися ▶ |
|
Загорта́ти, та́ю, єш, сов. в. загорну́ти, ну́, неш, гл. 1) Завертывать, завернуть. А скину я опанчу та ніжки загорну. Чуб. 2) Загребать, загресть. Загортай, мати, жар, жар! О. 1862. IV. 36. Кладуть у яму і загортають землею. ХС. IV. 40. *3) Захватывать. Усю землю до себе загорнув. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.