Словник української мови (1927)/загорювати
| ◀ загорьований | Словник української мови З загорювати |
загорянин ▶ |
|
Загорюва́ти, рю́ю, єш, гл. С трудом заработать. Загорюй снажно та й їж смашно. Ном. № 9967. А що загорюєш, то все прогайнуєш. Чуб. V. 478.