Словник української мови (1927)/заграбати

by Борис Грінченко

◀ загоюватися

Словник української мови Борис Грінченко З заграбати

заграбувати ▶

Київ: Горно, 1927

Загра́бати, баю, єш, гл. = Загребти́. Що ж, татуню (до попа), чи підете ховати мерця, чи ні? — Піду, як дасьте 8 злотих… — Та вже, проше татуня, не турбуйтеся йти: ми й сами заграбаєм. Бог вибачить нам, бо ми бідні. О. 1862. IX. 53.