Словник української мови (1927)/загравати
Зовнішній вигляд
◀ заграва | Словник української мови З загравати |
заграда ▶ |
|
Заграва́ти, раю́, є́ш, сов. в. загра́ти, ра́ю, єш, гл. 1) Начинать играть, заиграть. Звелів вже він музикам заграти. Мет. 105. 2) Начинать, начать двигаться: бежать, летать и пр. резвыми, бойкими движениями. Гей коню мій, коню, заграй підо мною! Над річкою, над Дунаєм орли загравали. Мет. 429. 3) О море: начать волноваться. Ой заграй, заграй, синесеньке море, та під тими байдаками. Шевч. 56. О свете: начинать играть, заиграть. Заграло сонечко. Чуб. III. 219. 4) О вине, наливке: начать бродить. *5) Заигрывать, кокетничатъ. Сл. Нік.