Словник української мови (1927)/загризатися

by Борис Грінченко

◀ загризати

Словник української мови Борис Грінченко З загризатися

загризкуватий ▶

Київ: Горно, 1927

Загриза́тися, за́юся, єшся, сов. в. загри́зтися, зу́ся, зе́шся, гл. 1) Начинать спор, ссору, заспорить. Загризався з братом. Мир. ХРВ. 138. *2) О животных: грызться. Собаки у нас загризаються. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.