Словник української мови (1927)/задарити
| ◀ задар | Словник української мови З задарити |
задарь ▶ |
|
Зада́рювати, рюю, єш, сов. в. задари́ти, рю́, риш, гл. Задаривать, задарить.
| ◀ задар | Словник української мови Борис Грінченко З задарити |
задарь ▶ |
|
Словник української мови — З
задарити
Борис Грінченко
1927
Зада́рювати, рюю, єш, сов. в. задари́ти, рю́, риш, гл. Задаривать, задарить.