Словник української мови (1927)/задеревіти

by Борис Грінченко

◀ задерачка

Словник української мови Борис Грінченко З задеревіти

задерев'яніти ▶

Київ: Горно, 1927

Задереві́ти, ві́ю, єш, гл. Одеревянеть, окоченеть (от холода, смерти). Руки мені задеревіли — чи воно з холоду, чи хто його знає. Камен. у. Як побачила чоловіка, так і задеревіла. Камен. у. Прийшов п'яний, та як заснув, так і задеревів. Камен. у.