Словник української мови (1927)/задержати

by Борис Грінченко

◀ задерев'яніти

Словник української мови Борис Грінченко З задержати

задержувати ▶

Київ: Горно, 1927

Заде́ржувати, жую, єш, сов. в. заде́ржати, жу, жиш, гл. 1) Задерживать, задержать. 2) Удерживать, удержать. Не то господарь, що збереть господарство, — то, що готове задержить. Ном. № 10108.