Словник української мови (1927)/задзвонити
| ◀ задзвеніти | Словник української мови З задзвонити |
задзвонитися ▶ |
|
Задзвони́ти, ню, ниш, гл. Зазвонить. Котл. Ен. II. 30. В неділеньку рано задзвонили дзвони. Мет. 95.
| ◀ задзвеніти | Словник української мови Борис Грінченко З задзвонити |
задзвонитися ▶ |
|
Словник української мови — З
задзвонити
Борис Грінченко
1927
Задзвони́ти, ню, ниш, гл. Зазвонить. Котл. Ен. II. 30. В неділеньку рано задзвонили дзвони. Мет. 95.