Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/задзігорити

Матеріал з Вікіджерел

Задзігори́ти, рю́, ри́ш, гл. Быстро заговорить. Так задзігорила язиком, що він ледві встиг розібрати ті слова. Левиц. Пов. 67.