Словник української мови (1927)/задирка
| ◀ задиристо | Словник української мови З задирка |
задиркуватий ▶ |
|
Зади́рга, ги и зади́рка, ки, ж. 1) Задор; ссора. Кіндрат на задиргу йде. НВолынск. у. 2) Заусеница. Камен. у. Ум. Зади́рочка.
| ◀ задиристо | Словник української мови Борис Грінченко З задирка |
задиркуватий ▶ |
|
Словник української мови — З
задирка
Борис Грінченко
1927
Зади́рга, ги и зади́рка, ки, ж. 1) Задор; ссора. Кіндрат на задиргу йде. НВолынск. у. 2) Заусеница. Камен. у. Ум. Зади́рочка.