Словник української мови (1927)/задкувати

by Борис Грінченко

◀ задки

Словник української мови Борис Грінченко З задкувати

задля ▶

Київ: Горно, 1927

Задкува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Идти задом, пятиться. Дивлюсь: задкує-задкує — та в двері. Мнж. 2) Идти сзади, следовать. Іде султан; за ним наші задкують небоги. Млр. л. зб. 82.