Словник української мови (1927)/задляти

Матеріал з Вікіджерел

*Задляти, ля́ю, єш, гл. = Задля́тися. Сл. Нік. Задля́ти хо́ду. Убавить шагу, замедлить шаги. Юда задляв ходу. Кон.