Словник української мови (1927)/задниця
| ◀ заднити | Словник української мови З задниця |
задній ▶ |
|
За́дниця, ці, ж. То же, что и запа́ска 1, называемая за́дницею в тех случаях, когда этот кусок сукна, надеваемый сзади, противополагается сопровождающему его переднему куску, фартуху, носящему название: попере́дниця. Заськи тобі, почитухо, заськи, без задньої запаски… на порозі зачепилася і задниця загубилася. Мил. 156.