Словник української мови (1927)/задовбувати
| ◀ задовбати | Словник української мови З задовбувати |
задовжатися ▶ |
|
Задо́вбувати, бую, єш, сов. в. задовба́ти, ба́ю, єш и задовбти́, бу́, бе́ш, гл. Вдалбливать, вдолбить. Чуб. VII. 403.
| ◀ задовбати | Словник української мови Борис Грінченко З задовбувати |
задовжатися ▶ |
|
Словник української мови — З
задовбувати
Борис Грінченко
1927
Задо́вбувати, бую, єш, сов. в. задовба́ти, ба́ю, єш и задовбти́, бу́, бе́ш, гл. Вдалбливать, вдолбить. Чуб. VII. 403.