Словник української мови (1927)/задробити

by Борис Грінченко

◀ задріпуватися

Словник української мови Борис Грінченко З задробити

задрочитися ▶

Київ: Горно, 1927

Задро́бити, блю, биш, гл. Задрожать; испугаться. Чи се таки до діла робиш, що й досі тута загулявсь? Та швидко і не так задробиш; Зевес не дурно похвалявсь. Котл. Ен. I. 29.