Словник української мови (1927)/задублювати
| ◀ задубіти | Словник української мови З задублювати |
задублюватися ▶ |
|
Заду́блювати, люю, єш, сов. в. задуби́ти, блю́, би́ш, гл. 1) Выделывать, выделать, выдубить (кожу). Гол. Од. 66. 2) О животных: поднимать, поднять вверх хвост. Задубили коні хвости. 3) О людях: поднимать, поднять одежду, обнажив нижнюю часть тела.