Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/задума

Матеріал з Вікіджерел

Заду́ма, ми, ж. Задумчивость. Радюк хотів піймати на її лиці хоч крапельку задуми, хоч крапельку того смутку. Левиц. Пов. 298.