Словник української мови (1927)/задумати
| ◀ задуманість | Словник української мови З задумати |
задумливий ▶ |
|
Заду́мувати, мую, єш, сов. в. заду́мати, маю, єш, гл. Задумывать, задумать. Голова задумала, а ноги несуть. Ном. № 6680. Задумав козак жениться. Мет. 78. Задумала мишва вчинить велике діло. Гліб. 10.