Словник української мови (1927)/задумливо

by Борис Грінченко

◀ задумливий

Словник української мови Борис Грінченко З задумливо

задумувати ▶

Київ: Горно, 1927

*Заду́мливо, нар. Задумчиво. Сл. Нік. Чотирі сильних вівчарки, поклавши в траву свої кожухи, задумливо дивились угору. Коцюб.