Словник української мови (1927)/задурювати
| ◀ задурно | Словник української мови З задурювати |
задути ▶ |
|
Заду́рювати, рюю, єш, сов. в. задури́ти, рю́, риш, гл. Забивать, забить голову, притупить умственные способности. Мене, такого пана, сюди задурювать прийшла. Гліб. 59. Чоловік дурний, бо (жінка) задурила. Гринч. II. 159.