Словник української мови (1927)/задуха
| ◀ задутися | Словник української мови З задуха |
задушити ▶ |
|
Заду́ха, хи, ж. 1) Сильный, удушливый запах. Шпигнула у ніс хрінова задуха. Полт. у. 2) Спертый, удушливый воздух. *Вікно за-для задухи мусіло бути день і ніч отворене. Франко. *3) Духота. В церкві задуха, постіймо тут на цвинтарі. Крим. 4) Засорение дымовых проходов в печке. Задуха десь зробилася, та й курить того. НВолын. у. 5) Удушье, астма. Вх. Зн. 19.