Словник української мови (1927)/зажевріти
| ◀ заждати | Словник української мови З зажевріти |
зажеліпати ▶ |
|
Заже́вріти, рію, єш, гл. Заалеть, разгореться. Але ж оце чого, як тілько сонечко зажевріє, то по всякому дереву і по всякій билині роса і виступає. Рудч. Ск. I. 138