Словник української мови (1927)/заживатися
| ◀ заживати | Словник української мови З заживатися |
заживитися ▶ |
|
Зажива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. зажи́тися, живу́ся, ве́шся, гл. 1) Заживаться, зажиться, долго прожить где. Зажилась Улита у родичів. Левиц. I. 406. 2) Богатеть, разбогатеть. З чого ти, брате, так заживсь? Був бідний, а тепер нема багатчого від тебе. Гринч. II. 250.