Словник української мови (1927)/зажидати
| ◀ зажигатися | Словник української мови З зажидати |
зажимати ▶ |
|
Зажида́ти, да́ю, єш, сов. в. зажда́ти, ду́, де́ш, гл. Ждать, подождать, обождать. Зажди трохи! — Мамо, мамо! яково мені зажидати? МВ. II. 110. Обіцяв бог дати, тіко казав заждати. Ном. Зажди, серце дівчино, та напій мі коня. Чуб.