Словник української мови (1927)/зажирливий

by Борис Грінченко

◀ зажирати

Словник української мови Борис Грінченко З зажирливий

зажирливість ▶

Київ: Горно, 1927

Зажи́рливий, а, е. 1) Прожорливый. Старенький панотець толкував одному панові, од чого то є такі инші зажирливі. Ном. № 9763. 2) Алчный, любостяжательный. До дітей своїх був зажирливий. Г. Барв. 464. См. Зажира́куватий.