Словник української мови (1927)/зазвеніти
| ◀ зазвати | Словник української мови З зазвеніти |
зазвичаєний ▶ |
|
Зазвені́ти, ню́, ни́ш, гл. = Задзвені́ти. Якимове поле зазвеніло стоя. Чуб. III. 228.
| ◀ зазвати | Словник української мови Борис Грінченко З зазвеніти |
зазвичаєний ▶ |
|
Словник української мови — З
зазвеніти
Борис Грінченко
1927
Зазвені́ти, ню́, ни́ш, гл. = Задзвені́ти. Якимове поле зазвеніло стоя. Чуб. III. 228.